Віктор Захарченко народився 28 вересня 1977 року в місті Хмельницький.
Навчався в ЗОШ № 21. Після школи вступив до Хотинського сільськогосподарського технікуму.
З 1996 року пішов на строкову військову службу.
З 2000 року почав службу в 3-му окремому батальйоні сил ООН у Ліванській Республіці.
З 2004 року перебував на службі в складі 62-ої окремої механізованої бригади в Республіці Ірак.
З 2020 по 2021 рік служив у міжнародній приватній воєнній компанії «Diaplous Maritime Services», в складі підрозділу «PERUN», який спеціалізується на морській безпеці та захисті танкерів від піратства.
Був активним учасником Революції Гідності.
Не зважаючи на проблеми зі здоров’ям, в 2022 році Віктор Захарченко пішов добровольцем на фронт. Був військовослужбовцем 72-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України та мав звання «Молодший сержант». Вже під час війни отримав контузію, пройшов реабілітацію і знову повернувся у військо.
Побратими розповідають, що кращого командира в них не було. Він дбав за усіх, піклувався про кожного бійця, допомагав їм.
Загинув воїн під час виконання бойового завдання 7 грудня 2022 року на Вугледарському напрямку.
Віктору Захарченку назавжди 45.
У воїна залишилися дружина, двоє синів, сестра, племінник.
Поховали воїна на Алеї Слави кладовища мікрорайону Ракове.
Віктор Захарченко нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».
Рішенням Хмельницької міської ради №33 від 15.09.2023 року за мужність у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, видатні заслуги перед українським народом та Хмельницькою міською територіальною громадою удостоєний звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади» посмертно.
