Олександр Котубей народився 13 квітня 1984 року в селі Широке Снігурівського району Миколаївської області. Закінчив в 2001 році Широківську ЗОШ (наразі село було зруйновано на 90 відсотків, внаслідок бойових дій, будинок в якому він проживав з мамою також знищено).
Строкову службу проходив у ракетних військах в місті Старокостянтинів.
До повномасштабного вторгнення працював в аграрній фірмі «Нібулон».
В 2018 році підписав контракт із 57-ю окремою мотопіхотною бригадою ім. Кошового Отамана Костя Гордієнка. Спочатку був у складі ремонтної бригади потім перейшов до 34-го батальйону.
Олександр Котубей був навідником, мав позивний «Комбріг».
Воїн нищив ворога в Луганському та Донецькому напрямках, перебував на найгарячіших ділянках фронту.
15 квітня був останній дзвінок рідним, а 19 квітня 2022 року під час бойового зіткнення з противником, яке тривало понад 6 годин, воїн загинув.
Олександру Котубею тепер назавжди 38…
В Героя залишилася мама.
На жаль, тіло Олександра залишилося на окупованій території і захисник ще не знайшов місце вічного спочинку.
Воїн відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), медаллю «Учасник АТО».
