«Він віддав своє життя за волю і свободу своєї держави».
Сергій Романюк народився 1 травня 1984 року в селі Квітневе Білогірського району Хмельницької області.
Після закінчення восьми класів продовжив навчання у Славутському ліцеї з поглибленим вивченням гуманітарних предметів. Займав призові місця на районних та обласних олімпіадах. Після школи вступив до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, який закінчив у 2006 році, отримавши диплом маркетолога.
У цьому ж році одружився та переїхав із сім’єю до міста Хмельницького.
До 2020 року працював за фахом, потім – розпочав власну будівельну справу.
З початком повномасштабної війни активно допомагав війську, а у липні 2022 року добровольцем приєднався до ЗСУ. Своїм позивним обрав «Хмель» - на честь рідного міста Хмельницького.
Воював захисник у складі 38 окремої бригади морської піхоти. Був командиром відділення та мав звання молодшого сержанта. Завжди пишався тим, що служить у морській піхоті, поважав та цінував своїх побратимів, підтримував і допомагав у складних ситуаціях. Був мужнім і хоробрим – справжнім взірцем для своїх підлеглих. «Вірний завжди» - це не просто слова. Це стиль морських піхотинців. Сергій був вірний Україні, вірним чоловіком, батьком, сином і братом, вірним другом і бойовим побратимом.
Сергій мужньо захищав державу на Херсонщині. 13 листопада 2023 року стало страшною датою для рідних та близьких військовослужбовця. В цей день під час виконання бойового завдання біля села Кринки обірвався зв’язок із захисником. Довгі 16 місяців надій та сподівань: весь цей час родина бійця зберігала примарну надію. Але жорстока війна забирає найкращих.
24 березня 2025 року захисник повернувся. На жаль, це повернення назавжди залишилось раною на серцях рідних та близьких воїна.
Воїну навіки 39…
У Сергія Миколайовича залишились дружина, син та батьки.
Поховали Героя у селі Квітневе Білогірської громади.
