Олег Біленький народився 1 червня 1980 року у місті Хмельницький. З’явився на світ разом з братом близнюком у звичайній українській родині, також має старшого брата.

Навчався в загальноосвітній школі №3 (зараз НВО №5) м. Хмельницький (зараз там створено дошку пошани для Героя та визначено день вшанування пам’яті). Отримав професійну освіту та мав кваліфікацію столяра (виготовлення художніх меблів) у Хмельницькому професійно-технічному училищі №8.

Олександр Лавренюк народився 28 серпня 1994 року у селі Ольгопіль Вінницької області. Здобув середню спеціальну освіту у ПТУ № 35 с. Ольгопіль у 2012 році.

З вересня 2023 року навчався у КПІ імені Ігоря Сікорського, факультет інформатики та обчислювальної техніки, кафедра інформаційних систем та технологій. Проживав у м. Хмельницький.

Нагороджений Державною нагородою України – відзнакою Президента України «За оборону України» 24 серпня 2023 року.  Орденом “За мужність” ІІІ ступеня (помертно) УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №256/2024.

Олександр Порхуновський народився 26 березня 1982 року у місті Хмельницькому.

Закінчив Хмельницьку ЗОШ №20 та СПТУ №7, де здобув професію будівельника.

Багато років пропрацював на заводі «Термопластавтомат».

Був надзвичайно працелюбним та дуже відповідальним чоловіком.

20 вересня 2022 року Олександр був мобілізований до лав ЗСУ. Служив у 3-й окремій штурмовій бригаді, солдат. Воював на Донецькому напрямку.

Загинув воїн 15 лютого 2024 року внаслідок артобстрілу, захищаючи від окупантів місто Авдіївку.

Тепер Олександру навіки 41 рік…

Антон  Яценко народився 3 березня 1986 року у с. Миколаївка Покровського району Донецької області.

Після школи закінчив у 2005 році Селидівський гірничий технікум за спеціальністю «гірничий технік-електромеханік»,  у 2008 році - Дніпропетровський національний гірничий університет за спеціальністю «інженер-електромеханік».

У мирному житті працював на шахтах.

Олександр Загородній народився 2 січня 1980 року  в м. Брянка Луганської області. Там проживав та навчався до 1995 року. Потім з родиною шахтарів переїхав до Хмельницької області, у с. Літки Деражнянської громади. Вчився та здобув професію тракториста. Працював у селі. Пізніше працював на будівництві каменярем на фірмі «Діта» в м. Хмельницький. Захоплювався риболовлею. З 2012 року після одруження проживав у м. Хмельницький.

З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем захищати Україну. Був військовослужбовцем окремої механізованої бригади на посаді сапера.

Максим Ковальчуковський народився 3 червня 1998 року у місті Хмельницькому.

Закінчив Хмельницьку ЗОШ №6. Заочно навчався у Луганському національному університеті на психолога.

У 2017 році вступив на службу за контрактом до Збройних Сил України. До 2021 року захищав нашу державу у зоні АТО.

Потім повернувся до мирного життя та працював за кордоном. Однак, з початком повномасштабного вторгнення одразу повернувся в Україну, аби захистити її від окупанта.

Мирослав Марчук народився 11 вересня 1974 року у місті Хмельницькому.

Закінчив СЗОШ №27 у 1991 році.

Зі шкільних років мав патріотичні погляди, читав багато літератури, зокрема української. Був запеклим фанатом усмішок Остапа Вишні, а також неабияким поціновувачем казкових світів. Вигадник пригодницьких дитячих історій, успішний приватний підприємець, добрий, позитивний та комунікабельний товариш, людина із гострим розумом — таким він залишиться у пам'яті знайомих.

З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем став до лав Збройних Сил України.

Станіслав Комарніцький народився 14 листопада 1982 року в селі Морозів, що на Дунаєвеччині. Згодом з сім'єю переїхав у село Гута-Морозівська. Закінчив місцеву школу. У цивільному житті працював будівельником у Хмельницькому та за кордоном, на «Укрзалізниці». Був щирим та завжди усіх підтримував у важку хвилину.

Станіслав Комарніцький брав участь у бойових діях у зоні проведення АТО у 2014-2015 роках у складі 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади, зокрема у боях за Донецький аеропорт.

Ігор Назарук народився 2 листопада 1977 року в селі. Білоцерківка Чаплінського району Херсонської області.

У 1995-1997 роках проходив військову службу.

Був чуйним батьком та чоловіком, хорошим другом, доброю, щирою та життєрадісною людиною.

На момент повномасштабного вторгнення перебував на роботі за кордоном. Не зміг залишитися осторонь, повернувся в Україну та у червні 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у окремій механізованій бригаді, старший солдат.

Віктор Марценюк  народився 11 серпня 1994 року в селі Котюржинці, що на Теофіпольщині.

Проживав у Хмельницькому.

Віктор служив за контрактом, був учасником АТО, а потім виїхав за кордон і працював там. З початку повномасштабного вторгнення повернувся в Україну і пішов боронити свою державу.

Молодший сержант. Боєць 36-го окремого стрілецького батальйону, що був сформований на Хмельниччині. Командир взводу. Боронив країну спочатку на Донецькому напрямку, потім — на Харківському.