Вадим Христиченко народився 24 листопада 1984 року в місті Хмельницькому.

Вадим був єдиним сином у батьків. Рідні та близькі згадують його як доброзичливу, щиру та працьовиту людину. Чоловіка, який завжди був готовий до будь-яких викликів. Він дуже любив свою сім’ю — дружину та маленького сина.

Закінчив Державний навчальний заклад “Вище професійне училище №11 м. Хмельницького.

Дмитро Ковальчук народився 11 листопада 1976 року у місті Волочиськ Хмельницької області.

У мирному житті Дмитро працював приватним підприємцем. На момент початку повномасштабного вторгнення перебував за кордоном зі своєю сім'єю, але вже 26 лютого повернувся до Хмельницького. 2 березня 2022 року добровільно зголосився до військкомату. На фронті виконував обов'язки санітарного інструктора, евакуйовував поранених військових.

Служив у 53 окремій механізованій бригаді, молодший сержант.

Олександр Гречаник народився 10 листопада 1977 року в Самборі, проживав у Новому Калинові. Навчався у середній школі №7.

До повномасштабного вторгнення Грек працював в Екваторіальній Гвінеї інструктором з рятувальної справи, був інструктором водолазом, інструктором з парашутної справи та працював на нафтовидобувних вежах в Туркменістані, де отримав декомпресійну хворобу.

Народився Артем Жовнір 16 грудня 1988 року в селі Лисець Дунаєвецького району Хмельницької області.

У 2006 році закінчив 11 класів Лисецької загальноосвітньої школи. Згодом здобув професію водія у м. Дунаївці. Строкову військову службу проходив у Хмельницькому, в підрозділі спеціального призначення. Був товариським, щирим, добрим, у нього було багато друзів. Після повернення з армії Артем одружився, народилася донечка Софійка, яку він любив понад усе.

Юрій Дячук народився 7 травня 1996 року в селищі Меджибіж, Летичівського району.

В 2019 році пішов на військову службу в 19-ту ракетну бригаду "Свята Варвара" та оселився у Хмельницькому.

В 2021 році одружився. Юрій був люблячим чоловіком, гарним батьком двох дітей, чудовим сином, дружним сусідом та прекрасною людиною.

Загинув захисник внаслідок ворожого артилерійського удару 18 березня 2022 року в Запорізькій області поблизу села Наталівка, до останнього подиху залишився вірним Україні.

Юрію було лише 25 років…

Михайло Братасюк народився 25 травня 1995 року в с. Кустівці Полонського району Хмельницької області.

З 2001 по 2009 роки навчався у Кустівецькій загальноосвітній школі. Захоплювався футболом, риболовлею. Мав багато друзів, був душею компанії. Закінчив із червоним дипломом Понінківський професійний ліцей за спеціальністю столяр. Працював на різних роботах. У лавах Збройних сил України у 2017-2018 роках проходив строкову службу у м. Полтава та м. Яворів.

Ігор Гринчук народився 28 лютого 1978 року у селі Кременчуки Красилівського району Хмельницької області.

Мав освіту будівельника, довгий час працював на маршрутці в місті Хмельницькому. Потім був підприємцем і працював на маніпуляторі.

Після повномасштабного вторгнення Ігор пішов добровольцем в 3-тю ОШБр "АЗОВ".

Його позивний був «Слай».

На початку був водієм броньованої техніки, згодом - снайпером. Потім став старшим розвідником - снайпером.

Андрій Посонський народився 18 вересня 1974 року у місті Хмельницькому.

Закінчив Хмельницьку школу №8. Андрій працював на заводі «Адвіс», підприємстві «Укрелектроапарат» та приватних фірмах.

У 2023 році воїна мобілізували. Захисник був піхотинцем в лавах 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, сержант.

Воїн 29 серпня 2024 року, захищаючи Україну біля міста Покровськ, отримав важке поранення. Більше як тиждень лікарі боролися за його життя, проте 7 вересня у шпиталі серце Героя зупинилося.

Андрію назавжди залишиться 49…

Роман Сабаєв народився 16 травня 2003 року у м. Хмельницькому.

Закінчив Хмельницький НВК №10. Вступив до Хмельницького національного університету на факультет інженерії, транспорту та архітектури, а з третього курсу добровольцем пішов на війну.

Вадим Сірант народився 14 липня 1988 року в  місті Хмельницькому.

Навчався Хмельницькому НВК №6. Жив і працював у Хмельницькому.

Створив власну сім’ю: мав дружину та двох доньок. У мирному житті працював експедитором на підприємстві, яке займається продуктами харчування. Був дуже доброю, щирою людиною, завжди прагнув допомогти, мав багато друзів.

Навесні 2023-го Вадима мобілізували. Він був піхотинцем у окремій механізованій бригаді, солдат.

Загинув воїн 9 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання у Курській області.

Вадиму було 36 років…