Руслан Малахов народився 7 лютого 1988 року. Захисник родом із Волочиська, але багато років жив і працював у Херсонській області. У Чистопіллі він виріс, закінчив школу, одружився та працював.

Однак, на початку повномасштабного російського вторгнення чоловік разом із родиною переїхав до Хмельницького, де понад рік працював будівельником.

Щирий і надійний, спокійний і врівноважений, чуйний і мужній – це про нього, справжнього чоловіка і воїна, який кожну справу робив без пафосу і на відмінно.

Юрій Мартинюк народився 20 листопада 1982 року. Навчався у Хмельницькому НВК №4.

Працював на заводі “Новатор”, а також у Польщі.

Любив малювати, подорожувати, був веселим та товариським.

Влітку 2023-го чоловіка мобілізували. Юрій воював на Вовчанському напрямку у складі 42-ї окремої механізованої бригади, солдат.

Від червня 2024-го воїн вважався зниклим безвісти. Лише у лютому 2025 року тіло захисника вдалося ідентифікувати за допомогою ДНК-експертизи.

Захиснику назавжди буде 41 рік.

У нього залишилися мати та син.

Володимир Олійник народився 11 квітня 1987 року в місті Краматорськ Донецької області.

У 2004 році закінчив Першу українську гімназію міста Краматорська.

З 2004 по 2009 рік навчався в Донбаській державній машинобудівній академії і отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Ливарне виробництво".

В  червні  2009 року пішов працювати на Новокраматорський машинобудівний завод. Був прийнятий майстром плавильної ділянки сталеливарного цеху.

Олександр Кузнєцов народився 28 листопада 1993 року в м. Хмельницькому. Навчався в Хмельницькій середній загальноосвітній школі з поглибленим вивченням англійської мови №1.

Займався футболом.

Роман Бочковський народився 26 листопада 1992 року у місті Хмельницькому.

Закінчив Хмельницьку ЗОШ №14 та Хмельницький обласний ліцей. Вищу освіту здобув у Львівській політехніці за фахом «геодезія», закінчив військову кафедру та здобув офіцерське звання.

Роман у всьому завжди намагався бути найкращим: вчився на відмінно, був майстром спорту з кікбоксингу. Захоплювався шахами, боксував, займався єдиноборствами.

Працював приватним підприємцем у сфері геодезії.

Олександр Перець народився 25 червня 1971 року у селі Бедриківці Городоцького району Хмельницької області.

Андрій Банашко народився 26 жовтня 1973 року в селищі Чорний Острів Хмельницького району.

Закінчив загальноосвітню школу №20 м. Хмельницького.

Працював на різних роботах.

Після повномасштабного вторгнення росії на територію України відразу почав займатися активною волонтерською діяльністю, організував та очолив роботу блокпостів в Олешинському старостаті. Забезпечував спортивним інвентарем та продуктами харчування дітей табору-вишкілу «Подільська Січ».

10 серпня 2023 року був призваний до лав ЗСУ.  Службу проходив в окремій механізованій бригаді.

Андрій Литвиненко народився 12 лютого 1982 року в місті Хмельницькому.

Навчався у Хмельницькому колегіумі імені Володимира Козубняка, потім закінчив ПТУ №9 (контрольно-вимірювальні прилади), а згодом МАУП.

У мирному житті працював у будівельних компаніях міста. Знайомі згадують, що захисник був дуже хорошою людиною, мав різні цікаві хобі, любив дітей, захоплювався спортом, вів дитячу групу рукопашного бою. Мав досвід служби в морфлоті.

На початку повномасштабного вторгнення добровільно став на захист рідної країни.

Олександр Олійник народився 11 листопада 1984 року в с. Олешин Хмельницького району. Закінчив Олешинську загальноосвітню школу.

Олександр був патріотом своєї країни, люблячим та турботливим батьком, найкращим сином і братом, опорою та підтримкою в житті.

У перші місяці повномасштабного вторгнення захисник доєднався до лав Збройних сил України. Старший солдат. Артилерист. Служив у складі окремої артилерійської бригади. Спочатку на Київщині, потім виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку.

Олександр Грицьків народився 20 червня 1985 року в селі Мокрець Ізяславського району Хмельницької області.

Після закінчення Хмельницької загальноосвітньої школи №29 здобував освіту в Хмельницькому політехнічному коледжі за фахом «Електромеханіка» та філії Національного університету «Львівська політехніка».

До того як приєднатися до лав ЗСУ, працював автоелектриком.