Денис Купельський (позивний «КУПОЛ») народився 22 жовтня 1995 року в с. Немичинці Хмельницького району, Хмельницької області.
Після школи у 2015 році закінчив Хмельницький політехнічний фаховий коледж за спеціальністю «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів» та здобув кваліфікацію механіка.

Микола Божкевич народився 5 грудня 1983 року у мicтi Хмельницькому.
До 1999 року навчався в загальноосвітній школі №25, а в 2002 році закінчив Хмельницьку загальноосвітню школу №31.
Трудову діяльність розпочав на підприємстві "Укрелектроапарат" водієм електрокара.  До початку повномасштабного вторгнення чоловік працював далекобійником в країнах Європи. Однак, коли почалось повномасштабне вторгнення, він повернувся в Україну та добровольцем став на її захист. Служив водієм у 13-му окремому десантно-штурмовому батальйоні.

Сергій Коваль народився 28 жовтня 1992 року у селі Севрюки Красилівського району.
Закінчив школу у рідному селі та професійно-технічне училище у Хмельницькому.
У цивільному житті працював на будівництві в Хмельницькому.
В перші дні повномасштабного вторгнення чоловік доєднався до лав Збройних сил України. Служив в 11-му прикордонному загоні «Форпост».

Олег Квітайло народився 17 липня 1965 року у місті Хмельницькому.
Закінчив Хмельницьку ЗОШ №10.
Відслужив строкову службу у армії, а після цього закінчив школу прапорщиків й певний час продовжував службу у армії. Служив у ракетних військах.
У кінці 1980-х років звільнився у запас та займався підприємництвом. Згодом працював менеджером на ТОВ «Гермес».
У 2020-2021 роках був мобілізований та брав участь у бойових діях в Донецькій області.

Андрій Шлапак народився 25 липня 1977 року в селі Олешин Хмельницького району. Закінчив школу №20 у місті Хмельницькому. До повномасштабного вторгнення працював у Хмельницькій обласній стоматологічній клініці.
Андрій був патріотом своєї країни, люблячим чоловіком та турботливим батьком, опорою і підтримкою в житті. 
13 листопада 2023 р. доєднався до лав ЗСУ. 
Старший сержант. Командир відділення протитанкових керованих ракетних комплексів. Служив спочатку на Сумщині, потім виконував бойові завдання у Донецькій області. 

«Він віддав своє життя за волю і свободу своєї держави».
Сергій Романюк народився 1 травня 1984 року в селі Квітневе Білогірського району Хмельницької області.
Після закінчення восьми класів продовжив навчання у Славутському ліцеї з поглибленим вивченням гуманітарних предметів. Займав призові місця на районних та обласних олімпіадах. Після школи вступив до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, який закінчив у 2006 році, отримавши диплом маркетолога.
У цьому ж році одружився та переїхав із сім’єю до міста Хмельницького.

Микола Борзенко народився 3 березня 1968 року  місті Донський Тульської області росії.
Однак усе свідоме життя прожив у місті Хмельницькому, був справжнім українським патріотом.
Багато років чоловік працював електромеханіком на заводі «Новатор», був фахівцем у своїй справі, мав «золоті» руки.
У 2023 році Миколу Борзенка мобілізували до лав Збройних сил України. Він служив у 33-й окремій механізованій бригаді, старший солдат. У грудні того ж року зв’язок із воїном обірвався, і він вважався зниклим безвісти. Лише завдяки ДНК-експертизі, вдалося ідентифікувати тіло захисника.

Андрій Поліщук народився 2 листопада 1981 року у селі Коржівці Деражнянського району на Хмельниччині.
У ранньому дитинстві з родиною переїхав до міста Хмельницького.
Закінчив Хмельницьку ЗОШ №24 та учбово-курсовий комбінат «Добробут», де здобув професію повар-кондитер.
Працював за професією у кафе «Театральне».
Навесні 2024 року Андрій був мобілізований до лав ЗСУ. Служив у 225 окремому штурмовому батальйоні у званні «солдат».
Виконував бойові завдання спочатку на Донеччині, а згодом на Сумщині.

Дмитро Лопарев народився 9 листопада 1995 року в місті Хмельницький.
Навчався в Хмельницькому НВК №10 та Хмельницькому професійному ліцеї.
Замість вишу Дмитро обрав військо.
Бойовий шлях воїна розпочався на Майдані. Перша ротація у складі ДУК ПС відбулася у 2015 році, де він був наймолодшим серед побратимів. Брав участь у боях у численних гарячих точках: Піски, Тоненьке, шахта Бутівка, Водяне, Кам’янка, Авдіївка, Мар’їнка, Красногорівка та Опитне. 
У 2017 році підписав перший контракт у лавах ССО ЗСУ, де служив до свого останнього бою.

Віктор Кайдановський народився 22 жовтня 1980 року у Хмельницькому.
Закінчив Хмельницьку ЗОШ №7 та професійно-технічне училище, де здобув професію радіомеханіка.
У цивільному житті був приватним підприємцем. Був дуже комунікабельним, веселим та позитивним чоловіком.  
Влітку 2024 року Віктора мобілізували до ЗСУ.
Військовослужбовець 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка, старший солдат.
Загинув захисник 18 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Віктору Кайдановському назавжди 44.