Андрій Кадлубенко народився 27 травня 1988 року у селі Великі Загайці.
Після школи закінчив Тернопільський технічний університет за спеціальністю «обслуговування комп’ютерних систем і мереж».
Разом із родиною мешкав у Хмельницькому.
У мирному житті Андрій ремонтував технологічне обладнання, займався волонтерством, виготовляв павербанки для ЗСУ на 3D-принтері. Був веселим, життєрадісним, компанійським і завжди на позитиві. Любив жартувати й ніколи не залишався осторонь чужих проблем. 

Ігор Осадчий народився 29 грудня 1986 року у місті Хмельницькому.
Закінчив Хмельницьку ЗОШ №15 та Національну академію Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького.
Служив офіцером у Державній прикордонній службі України.
Близькі й побратими згадують Ігоря як щиру й доброзичливу людину з тонким почуттям гумору. Завжди посміхався, підтримував у складну мить і водночас залишався мужнім, рішучим і відданим державі. 

Олександр Паламарчук народився 27 вересня 1980 року у місті Хмельницький.
Навчався у Хмельницькій загальноосвітній школі №25. Вищу освіту за кваліфікацією «інженер-системотехнік» здобув у Технологічному університеті «Поділля» у 2002 році.

Віктор Дітковський народився 25 вересня 1975 року у місті Хмельницькому.
Після школи здобув професійну освіту у Хмельницькому ВПУ №11.
До повномасштабної війни працював кранівником. Був позитивним, відкритим і відповідальним чоловіком.
У серпні 2023 року Віктор був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у 15-му окремому гірсько-штурмовому батальйоні, солдат.
Загинув воїн 14 травня 2025 року біля села Привільне на Донецькому напрямку внаслідок мінометного обстрілу ворога.
Віктору Дітковському було 49 років.
У нього залишилися дружина та батько.

Олександр Чернов народився 20 липня 2000 року у с. Вовча гора. Навчався в Чорноострівській школі. У 2015 році вступив в Старокостянтинівський професійний ліцей, а в 2018 році вступив у Хмельницький професійний ліцей №8. Працював на Хмельницькому Хлібокомбінаті водієм, таксистом, а згодом опанував професію монтажник натяжних стель "AskoArt".

Іван Кучерук народився 18 березня 1981 року у селі Загродське Новоушицького району.
Після школи навчався у Новоушицькому технікумі, де здобув професію механіка.
Від 2004 року проживав у місті Хмельницькому. Працював на приватній фірмі з виробництва металопластикових вікон «Мрія забудовника».
У березні 2023 року Іван був мобілізований до війська.
Служив захисник у складі 15-го мобільного прикордонного загону мінометником, молодший сержант. 
11 лютого 2025-го року воїн загинув під час виконання бойового завдання біля н.п. Басівка на Сумщині.

Ігор Степанюк народився 15 квітня 1972 року  у місті Хмельницькому.
Навчався у Хмельницькій СЗОШ №12 та Хмельницькому електромеханічному технікумі.
30 років відпрацював далекобійником. Захоплювався риболовлею.
Вже на другий день повномасштабної агресії проти України добровольцем став до лав ЗСУ.
Спочатку служив у Хмельницькому, згодом перевівся до 77-ї десантно-штурмової бригади.
Воїн загинув 6 березня 2025 року під час артилерійського обстрілу у селі Загризове, на Харківщині.
Ігорю Степанюку навіки 52 роки.
У воїна-десантника залишилися дружина та син.

Володимир Оборонков народився 27 грудня 1987 року у Хмельницькому.
Після школи закінчив професійно-технічне училище у місті Кам’янці-Подільському, де здобув професію електрогазозварника.
До повномасштабного вторгнення Володимир працював електрозварником на Хмельницькому комунальному підприємстві “Електротранс”. Займався відновленням тролейбусів. За час своєї роботи, із 2012 року, власними руками відновив для хмельничан 10 тролейбусів.

Павло Комада народився 6 листопада 1992 року у місті Хмельницькому.
Закінчив Хмельницьку ЗОШ №6 та Центр професійно-технічної освіти сфери послуг, де здобув професію кухаря.
До повномасштабної війни працював на будівництві.
У листопаді 2023 року приєднався до лав ЗСУ. На обороні країни стояв як навідник протитанкових ракетних комплексів у складі 82 окремої десантно-штурмової бригади. Був там, де найскладніше: Роботине, Вовчанськ, Курський напрямок.

Владислав Кручінін народився 22 березня 1999 року у місті Хмельницькому.
Навчався у школі №6 та в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії на вчителя фізкультури. Займався пауерліфтингом.
До війська Владислав пішов добровільно у квітні 2022-го року. Служив у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади розвідником-оператором БПЛА, сержант.
Загинув захисник 17 квітня 2025 року на Сумщині під час мінометного обстрілу.
Владиславу було лише 26 років.
У нього залишились мати, батько та дружина.
Поховали Героя на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове.